Правоохоронці рапортували про готовність, а Генпрокурор шпетив підлеглих за безініціативність

№46 (1085) 17.11—23.11.2012
ЮЛІЯ ГАЙДАЙ

Напередодні набуття чинності новим КПК керівники правоохоронних органів зібралися на координаційну нараду. Силовики відзвітували: до переходу 20 листопада на нові правові рейки готові. Відвідав захід і Президент, який відзначив, що новий кодекс ще більше наблизив Україну до правової держави і надав у розпорядження правоохоронних органів сучасні й дієві механізми боротьби зі злочинністю.

Запровадження КПК будуть моніторити?

Цього дня від великої кількості синіх мундирів у Жовтневому палаці рябило в очах: на координаційну нараду, крім начальників усіх силових структур і представників судової влади, приїхало кілька тисяч правоохоронців рангом нижче зі всіх регіонів України. Територія навколо палацу була оточена «багатоярусною» охороною — симетрично розставлені нерухомі фігури в дощовиках лякали своїм видом водіїв, котрі намагалися проїхати по вул. Інститутській. Через підвищені заходи безпеки біля кількох входів мокли під дощем прокурори, які чекали своєї черги. У результаті окремі з них так і не потрапили в зал і замість того, щоб слухати виступ Президента, скніли в коридорах.

Віктор Янукович, котрий піднявся на трибуну першим, назвав набуття чинності новим КПК
«історичною подією» та підкреслив: Україна виконала свої зобов’язання перед Радою Європи. Серед новел КПК В.Янукович відзначив, зокрема, розширення судового контролю, використання прогресивніших запобіжних заходів, ліквідацію інституту додаткового розслідування, появу змагальності в кримінальному процесі.

Крім того, Президент пообіцяв, що реформи продовжаться і в майбутньому: «Немає ніяких сумнівів у необхідності масштабних перетворень у сфері кримінальної юстиції. На це спрямована реалізація концепції реформування правоохоронних органів, яка повинна бути прийнята найближчим часом. Основний акцент — на структурні перетворення. Неефективні органи мають бути ліквідовані, а ефективні — зміцнені». При цьому, за словами В.Януковича, у жодному випадку не можна допускати поспішності при підготовці й затвердженні концепції реформування. Як приклад він навів Росію, де цей процес тривав 5 років.

Гарант також відзначив, що необхідно створити спеціальну моніторингову групу для аналізу процесу запровадження КПК. На його переконання, ця група повинна працювати в тісному зв’язку з прокуратурою, міліцією, судами, адвокатурою.

Струс для силовиків

Після виступу В.Януковича керівники правоохоронних органів відрапортували про те, що готові працювати в умовах нового процесуального законодавства. Кожен з них уважав своїм обов’язком проспівати дифірамби новому кодексу, відзначаючи позитивні зміни, що в недалекому майбутньому чекають державу і звичайних громадян. Генеральний прокурор Віктор Пшонка відзначив, що КПК —
«революційний документ, який повертає не просто судочинство й правоохоронну систему, а й усю державну систему обличчям до людей». ГПУ «з дня ухвалення нового КПК приділяє особливу увагу питанням належного застосування його норм на практиці». «Зі всією відповідальністю заявляю, що органи прокуратури готові до протидії злочинності та корупції в умови нового процесуального законодавства», — запевнив Генпрокурор. За його словами, в умовах реформування вперше за останні 4 роки в державі спостерігається тенденція до зниження рівня злочинності.

Міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко теж пообіцяв, що в МВС проблем не виникне. За його словами, працівники відомства приділили значну увагу роз’ясненню положень нового кодексу населенню. Міністр зробив акцент на проблемі технічного забезпечення слідчих підрозділів з урахуванням передбачених у КПК новацій. Він розповів, що завдяки внутрішньому перерозподілу коштів уже частково куплено необхідне обладнання, у той же час для повної «бойової готовності» необхідно збільшити фінансування МВС у 2013 році на 980,5 млн грн.

Голова СБУ Ігор Калінін відзначив, що відмова від альтернативного перебування під слідством дасть можливість працівникам СБУ зосередитися на виконанні ключових завдань і не виконувати невластиві спецслужбі функції. При цьому, за його словами, підготовчий процес «викрив деякі прогалини», які необхідно буде законодавчо врегулювати вже на стадії дії нового кодексу. Зокрема, за словами І.Калініна, це стосується питання визначення підстав для закриття оперативно-розшукових справ. Крім того, на думку голови СБУ, важливо було б узагальнити практику проведення негласних слідчих розшукових дій при розкритті тяжких і
особливо тяжких злочинів.

«Працівники СБУ готові до роботи в нових реаліях». Ці слова прозвучали майже невідворотним рефреном.

За великим рахунком, ухвалення нового процесуального кодексу стало своєрідним струсом для силових структур: кожній з них довелося провести перетворення. Наприклад, в МВС почалося поетапне збільшення штатної чисельності працівників слідчих підрозділів (передбачається, що після відміни стадії порушення кримінальної справи кількість розслідувань, які проводяться міліцією, істотно збільшиться), а начальники слідчих підрозділів отримали статус перших заступників начальників органів внутрішніх справ.

І.Калінін, відповідаючи на прес-конференції на запитання журналістів, сказав, що зміни торкнуться і його відомства — воно буде частково «переформатовано», і, можливо, деякі слідчі будуть переведені на роботу в інші відомства, наприклад в МВС. При цьому керівник спецслужби відзначив, що суттєвого скорочення особового складу СБУ не передбачається.

У зв’язку з набуттям чинності новим КПК доводиться змінюватись і ГПУ. «Сьогодні і міністр внутрішніх справ, і глава СБУ, і керівник податкової міліції, і я говорили про те, що правоохоронним органам необхідне реформування. Вони не повинні дублювати функції один одного. У цьому плані надалі можуть бути внесені якісь зміни в ті чи інші закони», — заявив В.Пшонка на прес-конференції та розповів, що свою структуру вони тепер «підпорядковуватимуть нормам нового КПК».

З одного боку, прокуратура за 5 років
позбудеться слідства, і навантаження на наглядовий орган, здавалося б, повинне поступово зменшуватися. А з другої — у прокурорів з 20 листопада з’являться нові виклики. «Ми з чистого аркуша наглядатимемо за оперативно-розшуковою діяльністю. Якщо раніше функції такого нагляду були тільки в спецпідрозділів обласної прокуратури, то сьогодні 80% усіх працівників органів прокуратури допущено до нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю, до держтаємниці. Прокурори в усіх районах, містах наглядатимуть за оперативно-розшуковою діяльністю», — повідав про прийдешні зміни В.Пшонка. За його словами, діяльність правоохоронних органів вимагає подальшої законодавчої регламентації.

У цілому виступи силовиків звучали цілком оптимістично. Складалося враження, що всі керівники правоохоронних органів сприймають новий КПК й заплановані зміни як свято.

«Вітер шумить тільки в столиці»

Друга частина наради, вже без участі Президента, почалася теж на урочистій ноті. В.Пшонка вручив нагороди своїм підлеглим. Серед нагороджених виявилися, зокрема, прокурор Одеської області Олександр Галкін і заступник прокурора м.Києва Володимир Гоголь. Правда, на цьому позитив закінчився й тональність наради змінилась: у голосі В.Пшонки зазвучав метал.

«Моя мета — з’ясувати реальну готовність вашого переходу на роботу в умовах нового КПК, — грізно почав Генпрокурор. — Я знаю, що деякі до останнього сподівалися, що станеться диво й новий КПК не набере чинності, говорили про перенесення дати. Таким людям я з усією відповідальністю заявляю, що дива не
трапиться. Ви всі зрозуміли, що відстрочення не буде. Тому пропоную змиритись із цим і через 10 днів почати працювати по-новому. З тими, хто дивиться назад, наші дороги розійдуться. З тими, хто дотепер не зрозумів важливості й відповідальності роботи в умовах нового КПК, нам дійсно не по дорозі. Кажу це всім: прокурорам районів, міст, областей, заступникам, керівникам структурних підрозділів».

В.Пшонка ще раз підкреслив, що прокуратура все, що потрібно для роботи в умовах нового кодексу, зробила, але, за його словами, все це результат роботи центрального штабу ГПУ. Своїх регіональних підлеглих Генпрокурор звинуватив у пасивності. «Ініціативи, яка йде знизу, я особисто від прокурорів міст, районів, областей не бачив. Щоб вивчити стан справ у тому чи іншому регіоні, туди виїжджали працівники центрального регіону й доповідали про безініціативність, відсутність продуманості дій. Часу до набуття чинності новим КПК не залишилося. Сьогодні, спілкуючись із прокурорами районів, міст або в телефонній розмові, або при затвердженні якогось питання на оперативній нараді або колегії, я бачу, наскільки є ще є той невикористаний резерв, який повинен бути використаний для того, щоб на повну силу підготуватися до набуття чинності новим КПК. Наведу простий приклад. Будучи на роботі, я подзвонив прокурорам областей і запитав: «Як бачите структуру процесуального керівництва й нагляду за слідством у міліції, скільки потрібно прокурорів для цієї роботи в обласному штаті?» Відповідей я так і не отримав… На місцях тиша. Вітер шумить тільки тут, у столиці, біля кабінетів ГПУ, де створюється єдиний реєстр, де приймаються положення, інструкції, міняються
накази Генпрокурора. Ініціативи на місцях немає. Я говорю це з болем і переживанням за те, що ви цього не робите», — обурювався Віктор Павлович.

Судячи зі слів В.Пшонки, у прокуратури зараз може виникнути проблема з уже згаданим процесуальним керівництвом і наглядом за слідством, яка після відміни стадії порушення кримінальної справи набуває тотального характеру. Адже раніше в прокурорів нижньої ланки таких функцій не було, а тепер «наглядачі» знадобляться скрізь, навіть у віддалених районах і маленьких містечках. Штат міліційних слідчих (і без того немаленький) зросте ще більше, і прокуратурі може просто не вистачити людей для виконання нових обов’язків на місцях.

Може виникнути кадрова проблема, яка, очевидно, вирішуватиметься за допомогою внутрішнього перерозподілу. Правда, дізнатися, чи так це, не вдалося, тому що в той момент, коли Генпрокурор лаяв своїх підлеглих, кореспондентові «ЗіБ» дали зрозуміти, що ця частина наради не призначена для журналістських вух.

По матеріалам :ЗАКОН і БІЗНЕС