Про будівництво Біланівського ГЗК: «Це буде ще одне Запоріжжя – погіршення екологічної ситуації неминуче!”

11.03.2013г.

1. Ми – заручники двох магнатів: Ferrexpo та «Укртатнафти»Будівництво поруч із Кременчуком Біланівського гірничо-збагачувального (ГЗК) комбінату – третього у Кременчуцькому районі – стає майже невідворотнім. Райдержадміністрація потроху здає позиції – відповідно, ризик екологічної катастрофи в районі підвищується. Відбулися зміни, про які кременчужани мають знати.13 лютого «ТелеграфЪ» надрукував оптимістичний матеріал «Села під кар’єри поки не знесуть. Громада виграла бій у Жеваго!». Дійсно, 13 лютого громада таки виграла бій у пана Жеваго (нардеп, головний акціонер компанії Ferrexpo PLC (Великобританія), яка володіє Біланівським ГЗК, а також Полтавським та Єристівським). Та фокус у тому, що бій цей має статус «вічного». Він вибухне наново 13-го березня – в середу. Бо на сесію Кременчуцької районної ради знову винесуть питання про затвердження «Схеми планування території Кременчуцького району». Схема передбачає будівництво Біланівського ГЗК – він стане третім у районі (Полтавський та Єристівський вже діють) і, на думку вчених, серйозно погіршить екологічну ситуацію. Крім того, заради будівництва нового ГЗК мають знести 14 сіл і відселити кудись їх мешканців. Люди, звісно, протестують проти такого грубого втручання у їхнє життя. І протестують так завзято, що саме через їхні протести місяць тому, 13 лютого, депутати зняли з розгляду скандальне питання про затвердження «Схеми планування території Кременчуцького району».Головний надихач народних протестів – депутат Кременчуцької районної ради Ганна Капустян. Вона пропонувала не лише зняти «Схему планування…» з розгляду, а й назавжди виключити з неї ідею будівництва Біланівського ГЗК. Та депутати райради її пропозицію не підтримали. Наразі повертається не лише «Схема планування…», а й ідея будівництва Біланівського ГЗК.

   «ТелеграфЪ» звернув увагу на те, що кременчужани досить нейтрально сприйняли драматичну історію знищення 14 сіл та поневіряння їхніх мешканців. Між тим, не лише селянам, а й кременчужанам є чим перейматися. І це «чим» має назву «локальна екологічна катастрофа». Городяни, звісно, співчувають селянам, які втратять домівки, та втішаються тим, що це ж не їхні домівки. А втішившись, залишають поза увагою ті ризики, на які вказують науковці, і які не обмежуються територією одного чи навіть 14-ти сіл.

   Сьогодні резонансним є питання руйнації ставка-випаровувача «Укртатнафти». Він потрапляє у зону майбутнього Біланівського ГЗК. Цей ставок сам по собі – річ страшна. Років п’ять тому «ТелеграфЪ» їздив туди робити репортаж – ми побачили нещасних чапель, які по п’ять діб вмирали мученицькою смертю, бо хлюпнувшись у ставок, вже не могли злетіти – бо там не вода, а токсичні фенольні стоки, які природоохоронне законодавство не дозволяє скидати у ріки (тому і створений ставок). Між тим вчені кажуть: щойно почнуться вибухові роботи на Біланівському ГЗК, як буде пошкоджений або повністю зруйнований ставок-випаровувач АТ «Укртатнафта». Високотоксичні фенольні води з випаровувача інфільтруються у підземні водоносні горизонти, що призведе до знищення підземних джерел, струмків, малих річок – вода в них стане непридатною не лише для пиття, а й для купання. поливу та інших господарчих потреб. І торкнеться це не лише малих потічків, а й загальної улюблениці – ріки Псел, де розташована купа дитячих таборів, баз відпочинку та дачних ділянок.

   Треба віддати належне кременчуцькій райдержадміністрації – спершу, у 2012 році – вона вимагала від замовників будівництва Біланівського ГЗК перенесення ставка-випаровувача «Укртатанафти» на безпечну відстань. Та це дуже-дуже дорога справа. І «ТелеграфЪ» має інсайдерську інформацію, що компанії Ferrexpo та «Укртатнафта» ніяк не могли домовитись, хто ж платитиме за перенесення небезпечного ставка? А якщо компанії не домовляються, у нашій країні завжди існує ризик, що спершу буде, як буде, а потім вигрібатимемо те, що станеться. Через це «ТелеграфЪ» і пішов до кременчуцької райради, щоб дізнатися – чого це «Схема планування території Кременчуцького району» знову виноситься на сесію? Адже були неузгодженості, не існувало рішення, куди ж подіти ставок «Укртатнафти», то невже проблеми вирішені?

   Нам надали купу документів та коментарів, і ми дізналися, яким чином вирішені проблеми. Виявляється, у Пояснювальну записку до «Схеми планування території Кременчуцького району» розробники (ДНДІ «Діпромісто» ім. Ю. М. Білоконя) внесуть правку. Наразі замість жорсткого пункту «ліквідація відстійників АТ «Укртатнафта» стоятиме м’якеньке побажання про «ліквідацію негативного впливу на навколишнє середовище ставка-випаровувача АТ «Укртатнафта».

   Замість «ліквідації відстійників АТ «Укртатнафта» – «ліквідація негативного впливу на навколишнє середовище ставка-випаровувача АТ «Укртатанафта».

   Хто ліквідуватиме наслідки? Часом, не кременчужани?

   Офіційної відповіді на ці запитання «ТелеграфЪ» не отримав. Не отримали ми відповіді ще на два запитання: «Куди скидатимуть солоні кар’єрні води Біланівського ГЗК – часом, не у Псел? Показник радіоактивності залізистих кварцитів, що видобуватимуть на Біланівському ГЗК? Де зберігатимуть відходи видобутку залізистих кварцитів?»

   Таким чином, у середу Кременчуцька райрада збереться, щоб прийняти все-таки «Схему планування…», а ми не маємо жодної офіційної відповіді на жодне запитання, яке стосується екологічної безпеки. Зате один із посадовців на умовах конфіденційності надав «Телеграфу» такий коментар:

   – Що ви мене душите? Думаєте, ми не розуміємо, що це буде ще одне Запоріжжя?! Ніхто не хоче жити біля такого потужного промислового вузла. Як би нам солодко не розповідали, що це буде сучасний красень із суперфільтрами, це все одно призведе до погіршення екологічної ситуації в районі. Та якщо цього взагалі не буде – комбінатів, маю на увазі – то через 25 років Україна купуватиме залізну руду за кордоном. А цього собі дозволити не можуть навіть такі багатії, як Сполучені Штати! А де через 20 років працюватимуть робітники Полтавського ГЗК? 50 тисяч мешканців Комсомольську що, стануть безробітними? Адже запаси ГЗК не безкінечні. Ми – заручники Кременчуцької магнітної аномалії, державних інтересів та інтересів двох магнатів – Ferrexpo і «Укртатнафти». Бо саме ці дві компанії вирішуватимуть технічний бік справи. Ви думаєте, ми зможемо на це вплинути?!

   Ми думаємо, що вплинути зможемо. Бо існує законна процедура, яка дає громадянському суспільству шанс. У середу, на сесії райради, можливо, буде затверджена «Схема планування території Кременчуцького району». Тому, що відповідно п.5 ст.14 ЗУ «Про регулювання містобудівної документації» та п. 3.15 ДБН Б.1.1-6:2007 «Схема планування…» віднесена до проектів, які не передбачають проведення громадських слухань, а затверджуються рішенням відповідних районних рад за умови отримання позитивного висновку державної експертизи.

   А от другий етап процесу – затвердження «Схеми гірничо-металургійного промислового району з освоєння залізорудних копалин Кременчуцької магнітної аномалії в Полтавській області» – передбачає погодження з територіальними громадами та проведення громадських слухань.

   Тож маємо шанс – треба зрозуміти, що це проблеми не лише тисячі селян, а всіх кременчужан, і не прогавити затвердження «Схеми гірничо-металургійного промислового району…», узяти участь в обговореннях і вимагати чіткої відповіді на запитання:

   – що буде зі ставком-випаровувачем?

   – куди скидатимуть кар’єрні води?

   – які показники радіоактивності мають залізисті кварцити Біланівського родовища?

   Якщо зможемо це зробити, значить маємо в Кременчуці громадянське суспільство. Не прокинемось – значить: кожному своє.

   «Воронка Біланівського ГЗК і ставок-випаровувач не можуть існувати поруч»

   5 березня 2013 року начальник відділу містобудування та архітектури Кременчуцького райвиконкому пан Чернишов зазначив:

   – На одній з робочих нарад ми дійшли висновку, що 800-метрова декомпресіонна воронка Біланівського ГЗК та ставок-випаровувач «Укртатнафти» не можуть мирно існувати поруч, вони не сумісні. Не може сьогодні інженерна думка вирішити це питання. Тому спершу прийняли рішення виключити ставок-випаровувач. Наразі це рішення дещо змінене – мова тепер йтиме не про ліквідацію ставка, а про ліквідацію шкідливих наслідків.

   А раніше, 25 серпня 2011 року відомий гідролог пан Демьохін розповів «Телеграфу» таке:

   – Сьогодні можу вам сказати, що ми разом з головним екологом нафтопереробного заводу Бєсєдіним вже зробили деякі розрахунки. На нашу думку, якщо Біланівський ГЗК почне діяти, весь ставок-випаровувач «Укртатнафти» інфільтрується у тіло кар’єра. Стоки, що надходитимуть до ставка, не очищуватимуться. Зате вони потраплятимуть в кар’єр – адже між ставком та кар’єром небезпечно мала відстань. А там вестимуться вибухові роботи. Виникне проблема відкачування кар’єрних вод. Кар’єрні води – це дуже солоний розчин, ропа. З ними змішаються насичені фенолами води ставка-випаровувача. Куди їх скидати? Тут варіантів кілька. Можна будувати новий ставок-відстійник – це дуже дорого. Можна скидати води в Дніпро чи Псьол. Та у такому випадку солона ропа та феноли винищать все. Куди їх діватимуть на Біланівському ГЗК – поки незрозуміло. Ми інформації не маємо.
   

Лариса Артеменко

http://www.telegraf.in.ua/topnews/2013/03/11/pro-blanvskiy-gzk-ce-bude-sche-odne-zaporzhzhya-pogrshennya-ekologchnoyi-situacyi-neminuche_10028096.html

Більше читайте в матеріалі “Мертва ріка і хворий регіон”.