Народних депутатів «викинули» з комісії по Біланівському ГЗК

Народних депутатів «викинули» з комісії по Біланівському ГЗК

Двічі – 13 лютого і 13 березня – на сесії Кременчуцької районної ради були спроби «протягти» питання про затвердження «Схеми планування території Кременчуцького району», якою благословляється розширення залізорудної імперії олігарха Костянтина Жеваго – розробка Єристівського та Біланівського родовищ залізистих кварцитів.
І двічі жителі 14 сіл, які згідно зі «Схемою…» мають бути кудись переселені, активісти ВО «Свобода», народні депутати свободівці Олег Сиротюк та Юрій Бублик пікетували будівлю райради й переконали районних депутатів не скоювати злочину проти українського народу, бо у разі її ухвалення катастрофічні екологічні наслідки відчують не лише жителі Кременчуцького району і Кременчука, який за кількістю населення хіба трохи менший за Полтаву, а й уся центральна Україна. Позаяк «Схема…» передбачає вилучення під завод «Ворскла-Сталь», Єристівський та Біланівський гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК), інші помислові об’єкти створюваного Кременчуцького залізорудного району 18 тисяч гектарів землі та утворення неподалік існуючого кар’єру Полтавського ГЗК (глибиною понад 340 метрів) нових кар’єрів Єристівського (500 м) та Біланівського родовищ (700 м) по сусідству зі ставком-випарником Кременчуцького нафтопереробного заводу, який уже отруїв фенолами 100 квадратних кілометрів грунтових вод.
На сесії 13 березня районні депутати також створили авторитетну комісію з розгляду скандального питання, до складу якої увійшли голова Кременчуцької райради Василь Кравченко, голова РДА Юрій Нагорний, депутат Полтавської облради Іван Панасенко, народні депутати Юрій Бублик, Олег Сиротюк та Сергій Каплін (УДАР).
Очільники Кременчуцького району чомусь дуже довго не призначали засідання комісії. Припускаю, що чекали, чи на сесії Полтавської обласної ради 23 травня «пройде» питання про затвердження «Схеми планування території Полтавської області» з вилученням для Жеваго тих же 18 тисяч га земель Кременчуцького району, перенесенням інженерних комунікацій, автодоріг, залізниць з території Біланівського ГЗК, розміщенням шахт у тих районах Полтавщини, де руда залягає глибше, під що депутати облради на сесії 28 лютого ц.р. виділили 4 величезні ділянки, не питаючи згоди у районних територіальних громад і власників земельних паїв. І «пройшло», адже кременчуцьким селянам набагато важче приїхати на пікет до Полтави за 130 км, ніж у Кременчук.
Чотири рази депутат Полтавської облради Іван Панасенко виступав на травневій сесії, закликаючи колег схаменутися й не дати перетворити полтавський край з унікальними чорноземами в отруйну пустелю, але регіоналівська більшість на чолі з головою обласної ради Іваном Момотом та оголовою Полтавської ОДА Олександром Удовіченком все ж «продавила» це рішення, бо, мовляв, таке питання не потребує згоди громадськості. Хоча на сьогодні на Кременчуччині зібрано понад 40 тис. підписів проти Біланівського ГЗК.
29 травня нарешті відбулося засідання комісії в Кременчуці. У її роботі взяли участь голова райради В.Кравченко, народні депутати Ю.Бублик, С.Каплін, та депутат облради І.Панасенко.
Іван Панасенка наголосив, що «Схема планування території Кременчуцького району» головним чином спрямована на подальшу промислову розробку Біланівського ГЗК, що, зачіпає інтереси не тільки нинішніх, але і прийдешніх поколінь. Також неприпустимим є те, що на території Дмитрівської сільської ради на 44 гектарах, що є земельними паями колишніх працівників радгоспу «Комсомольський», ТОВ «Біланівський ГЗК» уже веде розкривні роботи, хоч поки що не існує навіть проекту Біланівського ГЗК. Нині Полтавська область лідирує в Україні за кількістю онкозахворювань, а Кременчук і Комсомольськ лідирують на Полтавщині.
На думку Сергія Капліна, щонайшвидше затвердження «Схеми планування території Кременчуцького району» конче необхідно К.Жеваго для отримання ним кредиту від західних інвесторів, які не ризикують надати такі величезні кошти фінансово-промисловій групі «Ferrexpo», оскільки місцева громада проти. Сергій Миколайович вважає неприпустимим затверджувати «Схему планування території Кременчуцького району» до тих пір, доки не будуть гарантовані соціальні зобов’язання інвесторів і захист інтересів громадян. Адже за скромними підрахунками народний депутат Жеваго, котрий живе за кордоном, а Україну розглядає як сировинну колонію для свого неймовірного збагачення, на нових родовищах заробить 200 млрд. доларів.

А ще С.Каплін подав до суду позов про скасування рішення сесії Полтавської обласної ради від 23 травня ц.р. про затвердження «Схеми планування розвитку території Полтавської області».

Депутат Кременчуцької районної ради, професор Кременчуцького національного університету ім.Остроградського Ганна Капустян вважає, що в разі реалізації «Схеми…» можливе виникнення надзвичайно складної екологічної ситуації на густонаселеній території та збільшення техногенного навантаження, загострення таких негативних проблем, як незворотні зміни природного ландшафту в результаті виникнення кар’єрів, породних відвалів, хвостосховища; можливість активізації небезпечних геологічних процесів (карсти, зсуви), осідання земної поверхні та зсуви гірничих порід; порушення гідрогеологічного режиму підземних вод, зневоднення та погіршення якості води підземних та наземних джерел, пересихання малих рік, боліт, ґрунтів; значне накопичення відходів та велике техногенне навантаження на навколишнє середовище (пил, викиди при вибухових роботах, транспортних операціях); проблеми фінансування реабілітації порушених територій та їх використання після завершення розробок залізистих кварцитів; проблема скиду кар’єрних вод та промислових стоків Біланівського родовища (недопустиме закачування відпрацьованих вод в глибинні шари). До того ж у документації про результати каротажних досліджень 70-х років (воно для службового користування) в описах буквально кожного керна – радіація, радіація, радіація… То нам в Україні мало одного Чорнобиля, що хочемо створити другий?!
Комісія рекомендувала районній раді затвердити «Схему планування території Кременчуцького району», виключивши з неї промислову розробку Біланівського ГЗК. «За» – троє, «проти» – один В.Кравченко. Навіть якби був присутнім і голова РДА Ю.Нагорний, то й тоді владці були б у меншості.
Чи могли таке дозволити керманичі Кременчуцького району?! Звісно, ні.
І тоді на світ білий з’являється спільне розпорядження голови Кременчуцької РДА Ю.Нагорного та заступника голови Кременчуцької райради В.Камського №156/29 від 4 червня ц.р. «Про внесення змін до розпорядження голови РДА та голови райради від 7.05.2013 р.», яке свідчить не тільки про їхню людську підлість, а й про фальсифікацію документів, що є службовим злочином.

Цитую це розпорядження: «…беручи до уваги зауваження членів комісії, створеної відповідно до рішення сесії від 13.03.2013 р., та з метою врегулювання роботи робочої групи з доопрацювання проекту рішення щодо «Схеми…» виключити зі складу робочої групи: Ганну Капустян, Олега Сиротюка, Юрія Бублика, Сергія Капліна, Івана Панасенка».

По-перше, комісія з шести осіб була створена рішенням сесії й не потребує дублювання розпорядженням. А по-друге, враження від спільного розпорядження Нагорного та Кравченка від 7 травня ц.р. про створення робочої групи у складі 26 осіб (оцініть гру слів: комісія – робоча група), що воно взагалі написано заднім числом й що це чистої води шулерство.

«Схему планування території Кременчуцького району» розробляв київський ДНДІ «Діпромісто» ім.Ю.М.Білоконя. Півмільйона гривень заплатив за це ТОВ «Біланівський ГЗК». Ну а відомо: хто платить, той і замовляє музику.

Утім, є й інша точка зору на проблему. Інших науковців, які ще не продали свою совість. Ще у 2005 році головний інженер Харківського «ПромбудНДІпроекту» А.Удовиченко попереджав тодішнього кременчуцького міського голову Миколу Глухова про можливі негативні наслідки розширення видобутку руди:
«Аналіз екологічної ситуації в руслі річок Дніпро та Псел, яка у нього впадає, може вважатися критичною і вимагає уважного розгляду з боку місцевих громад та місцевих органів влади. Вся територія, прилегла до Псла від ставка-випарника Кременчуцького НПЗ до Полтавського ГЗК і до прибережної зони Дніпра, забруднена, що підтверджується станом води в колодязах сіл та виходом нафтопродуктів на рівень фундаменту будівель. Негативний вплив ставка-випарника та Полтавського ГЗК позначається на стані атмосферного повітря.
З початком поглиблення кар’єру Полтавського ГЗК виникла депресивна вирва, межі якої не з’ясовані, але наявність якої позначається на дренажному впливі на грунтові води прилеглих територій.
Зі східного боку міста Комсомольська домінуючий вплив здійснюють шламонакопичувачі Полтавського ГЗК площею понад 1460 га, забруднені води з якого фільтруються на заболоченій території й скидаються у Дніпродзержинське водосховище. Освоєння Єристівського та Біланівського покладів призведе до виникнення нових відвалів та шламонакопичувачів.
На цій території матимуть місце всі фактори техногенного впливу на довкілля, в тому числі й підтоплення…
Металургійний завод потужністю 3 мільйони тонн слябів на рік, який планується розмістити, належить до підприємств першого класу шкідливості й суттєво вплине на рекреаційний ресурс регіону та річку Псел, у якій вже спостерігається значне забруднення важкими металами…»
За цими виваженими нейтральними формулюваннями ділового мовлення – попередження про екологічну катастрофу. Та вісім років тому кременчуцькі чиновники не взяли до відома перестороги науковців, бо, на жаль, захист інтересів виборців не є традицією й пріоритетом української влади. А державницьке мислення – взагалі дефіцит. Бо хіба видобуток руди – єдина на Полтавщині можливість створити нові робочі місця, за які доведеться платити надто дорогою ціною? А сільське господарство, яким завжди славилася область, а новітні технології?
Нині ж рівень корумпованості влади зріс захмарно й очільники Полтавщини й Кременчуцького району вже неприховано й зухвало лобіюють інтереси олігархів. Сумнівно, що лишень за їхні красиві очі.
Людмила Кучеренко