Обласна рада поставила хрест на Кременчуці та Кременчуцькому районі

«За — 69, проти — 3, утрималося — 2». З таким результатом депутати обласної ради, більшість у якій складають представники Партії регіонів та БЮТ, проголосували на своїй останній сесії за металургійне майбутнє нашого міста – хлор, важкі метали, загибель Псла і необхідність через пару років усім купувати протигази.
Це – остання сесія Полтавської обласної ради, на якій чотири рази поспіль виступав депутат від Кременчуцького району Іван Панасенко, який переконував своїх колег, що без громадської думки та її вивчення не можна затверджувати «Схему планування Полтавської області», бо в цій схемі сидить інша і мова там про Біланівський ГЗК, металургійний завод «Ворскла сталь», відвали, хвостосховища та кар’єри.
Виступ Івана Пансенка – нагадування про те, що 13 лютого і 13 березня Кременчуцька районна рада двічі на сесіях не змогла прийняти рішення про затвердження «Схеми планування Кременчуцького району», розроблену на гроші Біланівського ГЗК, фахівцями інституту «Діпромісто».
А, за прийнятим рішенням, концерну Ferrexpo та його власнику – одному з найбагатших в Україні людей Костянтину Жеваго віддається 18 тисяч га кременчуцьких чорноземів, на яких поки що існують 14 сіл. Тоді районну адмінбудівлю пікетували мешканці району та активісти ВО «Свобода».
Тоді ж народні депутати Юрій Бублик та Олег Сиротюк переконали районних депутатів не брати гріх на душу й не створювати поблизу Кременчука другий екологічний Чорнобиль. Бо промисловий вузол у районі Кременчука-Комсомольська вже багато років є зоною екологічного лиха.
Інше, про що нагадав Іван Панасенко, – 28 лютого сесія обласної ради додатково виділила металургійному концерну – Єристівському та Біланівському ГЗК і сталеливарного заводу «Ворскла-сталь» чотири величезні земельні ділянки у трьох районах Полтавщини. Є ще точка зору депутата облради від партії «Удар» Петра Ворони, який заявив, що Костянтин Жеваго будує свої мільярдні капітали на кістках предків і закликав колег згадати, що вони представляють у облраді інтереси своїх виборців, а не інтереси окремого олігарха.
Решта – це виступи захисників перетворення Кременчука на залізне місто. Тож начальник управління містобудування та архітектури обласної адміністрації бадьоро запевняв присутніх, що схема не підлягає громадському обговоренню, що проект ДНДІ «Діпромісто», розроблений на високому фаховому рівні, узгоджений, схвалений, пройшов комплексну екологічну експертизу і т.ін.
Депутат обласної ради Юрій Муха, перший заступник Комсомольського міського голови, висловився за ухвалення «Схеми». і депутат облради, перший заступник губернатора Віктор Животенко, теж наполягав на ухваленні «Схеми…»-«Потрібно прийняти цей генеральний план області, а потім дивитимемося — рити кар’єри чи не рити…» – заявив чиновник.
Відомо, що процес загибелі екології Кременчуцького району та Кременчука на цьому рішенні, прийнятому депутатами обласної ради, не завершиться.
«23 травня 2013 року — чорна дата в історії Полтавської області. Розуміючи, що жителі кременчуцьких сіл знову не дадуть ухвалити це рішення на сесії Кременчуцької райради, керівники області вирішили «протягти» його через рішення облради, куди селянам на пікетування за 130 кілометрів дістатися важче. По суті на сесії відбулося шахрайство. Адже інститут «Діпромісто» на замовлення Кременчуцької РДА розробив «Схему планування Кременчуцького району», а не «Схему планування Полтавської області», за словами народного депутата України Юрія Бублика, продовження у цій справі буде – на рішення сесії обласної ради подадуть до суду, аби його скасувати. Шансів, однак, що загрозу буде знято, а у нашому місті буде не все так погано, нині небагато.

Як коментують

Губернатор Полтавщини Олександр Удовіченко:

«У цій справі немає тих, хто проти чи тих, хто за. Схема планування – це не розвиток якогось промислового вузла. Це документ, який з одного боку зафіксував те, що є з усіма ризиками, які несуть ти чи інші об’єкти. Інститут, який цю схему, найкращу в Україні, розробив, дає декілька варіантів розвитку подій. У тім числі і по промисловій зоні, про яку йдеться. Є в цій схемі багато варіантів, але який з них буде втілюватися в життя – буде вирішено, коли прийматиметься рішення. У цій ситуації зіштовхуються інтереси промислових груп, які сьогодні експлуатують певні об’єкти і в тому числі у Кременчуці. Зрозуміло, що кожен переживає і думає, якби його менше вкласти в ті чи інші інфраструктурні об’єкти. Без цієї схеми, яка нормальна, нині ж не можна нічого ні будувати, ні реконструювати. Окремі люди просто хочуть перенести економічну складову у політичну».

Нафтопереробний завод Біланівський ГЗК не пожаліє

Ставок–випарник Кременчуцького нафтопереробного заводу обов’язково утопить новий кар’єр і врешті-решт ууся вода з нього витече через Псел у Дніпро.

Адміністрація Кременчуцького нафтопереробного заводу дослухається до прохань мешканців Кременчуцького району і поставить на виході з підприємства модульну установку очищення сульфідно-лужних стоків. Установка працюватиме у складі об’єкта «Біологічне очищення стоків» і повністю очищуватиме воду від нафтопродуктів. От тільки вода на її виході буде солона.
«Підрахунки та геологічні дослідження показали, що існує велика вірогідність у разі реалізації проекту спорудження ГЗК, дренажу ставка-випарника, який удосконалювався протягом чотирьох десятиліть, куди вкладено великі кошти, велику працю, завдяки чому він не завдає шкоди екології. З початком роботи кар’єра солона вода з випарника потрапить у ґрунтові природні води, а звідти – у Псел та Дніпро, що стане екологічним лихом», – про те, що у нафтопереробників Кременчука іншого місця роботи немає і не буде, а тому слід бути патріотом, на засіданні заводської комісії з якості говорив головний інженер ПАТ «Укртатнафта» Валерій Берляєв.
Зміст промови фахівця – адміністрація підприємства буде боротися за завод і не поступиться його інтересами.
«Ми якнайшвидше поставимо нову установку, у ставок-випарник потраплятиме повністю очищена, але солона вода. Але це не значить, що цей ставок можна руйнувати. Без випарника ПАТ «Укртатнафта» працювати не може. Мова про життєдіяльність нашого підприємства, про благополуччя всіх нас та наших родин. Мова про благополуччя Кременчука та Кременчуцького району. Про бюджет області і країни врешті-решт. Це повинні розуміти всі працівники підприємства, кременчужани. А кожному заводчанину потрібно бути патріотом. У моєму уявленні – це дбати про свою родину, своє місто», – за словами головного інженера підприємства, Кременчуцький нафтопереробний завод єдиний на усьому пострадянському просторі, який не скидає стічні води у природні водойми. І саме тому нині ми маємо чистий Псел, а шкідливі викиди від НПЗ у Дніпро не додаються.
Далі ж, за словами Валерія Берляєва, йтиметься про те, що працівникам ПАТ «Укртатнафта», у яких немає зацікавленості в тому, щоб завод працював нормально, «слід просто звільнитися і шукати таке місце, яке влаштовує». Поки що на підприємстві нікого у неоплачувані відпустки не відправляють, «…бо обладнання нове придбати можна завжди, а фахівців та досвідчені кадри втратити легко».

(Фото з сайту Полтавського ГЗК)