Суд створив прецедент масового розірвання договорів оренди

Поблизу Зінькова 230 гектарів землі заростають бур’янами. І хоча з осені грунт був підготовлений під посів ярих, навесні трактори не проклали в полі жодної борозни. Бо спірна та земля. Судяться за неї. А поки у спорі не поставлена крапка аж у найвищій судовій інстанції, ніхто не хоче опинитися у ще більших збитках.

Що трапилося? Та, власне, те, що останнім часом повсюдно відбувається в Україні: рейдерські війни за землю, за неї, рідну. Шантаж, підкуп, обман і погрози йдуть у хід, аби селяни забрали свої паї в одних і віддали іншим. Це вже звична схема. Особливість же зіньківської ситуації полягає в тому, що вперше у Полтавській області суд створив прецедент, ухваливши рішення про масове дострокове розірвання договорів оренди земельних паїв, хоча раніше при подібних зверненнях селян завжди їм відмовляв.

Передісторія конфлікту така. Навесні 2007 року ТОВ «Полтаваекопродукт-2» викупило корпоративні права у агрофірми, яка раніше орендувала селянські паї на території колишнього КСП ім.Енгельса.  Люди були незадоволені низькою орендною платою й тим, що поля частина полів не були засіяні. Тож 1260 пайовиків були раді, що нарешті знайшлися інвестори, які побороли бур’яни на нивах й почали з року в рік збільшувати розмір орендної плати. Приміром, у 2011 році «Полтаваекопродукт-2» виплатив пайовикам 3,6% вартості земельного паю, що більше середньорайонного показника.

Але, як бачиться, не всі раділи, дехто заходився чорною заздрістю: на 5000 га поля чисті, врожаї нормальні, і чому ж цей ласий шматок ще не мій. Тим більше, що у перспективі при продажу землі пріоритетне право на її придбання матимуть ті, хто її орендує.

Ось що навесні ц.р. писали члени трудового колективу ТОВ «Полтаваекопродукт-2» голові Полтавської облдержадміністрації Олександру Удовіченку: «Ситуація навколо нашого господарства почала загострюватися взимку цього року. Зіньківською райдержадміністрацією без попередження було відмовлено в оренді 145 га земель невитребуваних паїв та 185 га земель запасу в межах Зіньківської міськради, якими наше товариство користувалося останні 4 роки й справно сплачувало орендну плату. Райдержадміністрація, повідомивши ТОВ «Полтаваекопродукт-2» про те, що проводитиме аукціон з надання цих 145 га в оренду, натомість несподівано, без попередження й на безконкурсній основі уклала договір оренди невитребуваних паїв строком на 10 років з ТОВ «Октан», засновником якого є приватний підприємець, депутат Полтавської обласної ради Олег Кулініч». Потім проплачені агітатори «Октану», йдеться в листі, подвірно обійшли орендодавців ТОВ «Полтаваекопродукт-2», переконуючи забрати пай у останнього й віддати в обробіток ТОВ «Октан», мовляв, ті й за оренду більше платитимуть і всі вже віддали паї засновнику «Октана» Олегу Кулінічу, а твій один екопродуктівці ж не оброблятимуть.

Гінці від «Октану» підбурили людей, поширюючи неправдиві чутки про те, що нібито «Полтаваекопродукт-2» є банкрутом і скоро припинить своє існування. А оскільки термін дії договору оренди з ТОВ «Полтаваекопродукт-2» спливав лише у 2015 році, пропонувалося розірвати чинні договори через суд. При цьому Лідія Кулініч, дружина рідного брата власника ТОВ «Октан» Сергія Кулініча, який очолює управління земельних ресурсів Зіньківської міськради, обіцяла взяти на себе всі судові клопоти: підготувати позови; якщо людина не хоче ходити в суд, –  оформити нотаріальні довіреності на представлення інтересів у суді (близько 200 грн.) і сплатити за позивача держмито (понад 100 грн.)

Таким чином вдалося загітувати більше 350 власників паїв, від яких у Зіньківський райсуд надійшли як під копірку писані позовні заяви про дочасне розірвання договорів оренди. Багато підписів не були тотожними підписам на копіях паспортів, але суд на те уваги не звернув.

Аргументи для розірвання договорів були такі: у деяких договорах не вказана дата його укладення; зерно ячменю, пшениці та кукурудзи видавалося низької якості; зерно доставлялося орендодавцям за окрему плату; орендар істотно погіршує якість грунтів шляхом їх виснаження через порушення сівозміни.

До речі, 48 власників земельних паїв, зрозумівши, що їх просто хочуть використати у нечистих іграх, ще до судового розгляду відкликали свої позови.

Члени трудового колективу ТОВ «Полтаваекопродукт-2» у листі до голови ОДА пишуть, що вважають мотивацію позовів надуманою, а недобросовісні конкуренти намагаються використати суд як незалежну гілку влади для досягнення своєї мети.

–         На жаль, судова вакханалія все більше шириться в Україні, – каже заступник директора ТОВ «Полтаваекопродукт-2» Володимир Паламаренко, – суди все частіше з готовністю виконують побажання влади чи наближених до неї. Інакше як можна пояснити те, що суд першої інстанції, який повинен був об’єктивно й повно дослідити всі обставини справи, не дослухався до таких наших доводів про те, що договори оренди вважаються дійсними з моменту його реєстрації у райвідділі держкомзему; що позивачі не надали жодного підтвердження тому, що зерно на паї було поганої якості (бо більшість отрмували розрахунок грошима), але суд відмовив у долученні до матеріалів справи довідок Гадяцького елеватора про якісну оцінку зерна ТОВ «Полтаваекопродукт-2»; хоча при укладенні договорів у 2010 році аналізів грунту на вміст гумусу орендодавці не робили, суд відхилив клопотання про проведення експертизи грунтів паїв позивачів і не взяв до уваги довідку Полтавського  обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції про те, що «ТОВ «Полтаваекопродукт-2» у господарській діяльності дотримується вимог земельного законодавства, а саме – п’ятипільної польової сівозміни за рахунок зернобобової культури – сої, що зберігає родючість грунтів, накопичуючи азот». Я не повірю, – стверджує В.Паламаренко, – що тільки-но призначений головою Зіньківського райсуду молодий суддя С.Дем’янченко без команди зверху ухвалив рішення про дострокове розірвання 315 договорів оренди. Адже воно поклало початок новій формі перерозподілу власності, фундаментально підриває основи договірних зобов’язань і не сприяє взаємодовірі між бізнесом і владою. А Апеляційний суд Полтавської області відхилив нашу апеляційну скаргу й залишив рішення Зіньківського суду в силі.

Народний депутат України, очільник Української народної партії Юрій Костенко у своєму зверненні до голови Полтавської ОДА О.Удовіченка зазначав, зокрема, що «про відверту підтримку діяльності О.Кулініча з боку влади свідчить і той факт, що у лютому ц.р. за усним розпорядженням керівників місцевої влади двічі з ефіру радіокомпанії «Голос Зіньківщини» було знято аудіозвернення, в якому директор ТОВ «Полтаваекопродукт-2» І.Некрасов мав намір донести до людей інформацію про штучно створену навколо підприємства нездорову обстановку задля рейдерського захоплення. А 15 лютого ц.р. О.Кулініч під приводом зустрічі з виборцями зібрав у залі райдержадміністрації близько 60 власників земельних паїв, а І.Некрасова туди не допустили».

Саме через неприховувану підтримку чиновниками з Партії регіонів Олега Кулініча, менший зухвало хоче поглинути більшого: ТОВ «Октан», що має в обробітку 2000 га, намагається «проковтнути» ТОВ «Полтаваекопродукт-2», яке поки що господарює на 5000 га, але «відірвавши» у останнього майже 1000 га.

Наразі Олег Кулініч, котрий донедавна очолював районну організацію «Батьківщини», балотується до парламенту по 147-му одномандатному виборчому округу як самовисуванець (офіційно від Партії регіонів в окрузі кандидата немає), кілька місяців до цього від громадського об’днання «Моя Полтавщина» щедро роздаючи продуктові пайки пенсіонерам свого виборчого округу – Диканького, Зіньківського, Миргородського, Решетилівського та Шишацького районів.

Цікаво, як описав би нинішню ситуацію уродженець Зіньківщини, класик української літератури Григорій Тютюнник, автор роману «Вир» – широкого епічного полотна, густо населеного різноманітними персонажами, в межах якого порушувались як гостроактуальні, так і вічні проблеми людського буття.

                                                   Людмила Кучеренко