Відповідно до Закону України “Про третейські суди” третейський суд – це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та або юридичних осіб у порядку, встановленому законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.
Право на звернення до Третейського суду належить будь-яким юридичним та/або фізичним особам при наявності між сторонами угоди про передачу спору на вирішення Третейського суду (далі – третейська угода), яка відповідає вимогам чинного законодавства.
Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі, у тому числі шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв’язку, що забезпечує фіксацію такої угоди.
Переваги третейського розгляду:
1. Економія часу. Питання про прийняття позовної заяви до розгляду у Третейському суді вирішується головою Третейського суду у п‘ятиденний строк з дня отримання позовної заяви Третейським судом. Повідомлення сторін про засідання Третейського суду направляється за останнім відомим місцем проживання фізичної особи або за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки повідомлення адресатові, у тому числі шляхом вручення, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться або не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.
2. Виконання судового рішення. Рішення третейського суду з моменту його прийняття є обов’язковим для виконання сторонами.У випадку, якщо Відповідач ухиляється від виконання рішення, його примусове виконання здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого компетентним судом. Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п’ятнадцяти днів з дня її надходження до суду в судовому засіданні з викликом сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.
3. Остаточність судового рішення.Рішення третейського суду підлягає оскарженню виключно у наступних випадках: – справа не підвідомча третейському суду відповідно до закону; – рішення прийняте у спорі, не передбаченому третейською угодою, або рішенням вирішені питання, що виходять за її межі; – третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; – склад третейського суду не відповідав вимогам закону.
Третейський суд не розглядає справи:
1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;
2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов’язаних із задоволенням державних потреб;
3) справ, пов’язаних з державною таємницею;
4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);
5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;
7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;
8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;
10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов’язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;
11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;
12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;
13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб’єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;
14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Поради: не укладати кредитні договори , контракти, в яких умовою вирішення спорів є Третейський суд.
6 Грудень 2012
6 Грудень 2012
Comments: |
6 Грудень 2012