Вітаємо Пилипенка Володимира Івановича з днем народження !

Директору Публічного акціонерного товариства «ВЕПР» м. Кременчука Пилипенку Володимиру Івановичу 28 листопада виповнилося 55 років

 Шановний Володимире Івановичу! Ми, Ваші підлеглі та однодумці, щиро вітаємо Вас з Днем народження!

    Зичимо Вам, мудрому нашому керівнику, дороговказних зірок на небосхилі Вашої долі.

    Нехай кожен день Вашого життя відкриває для Вас нові горизонти досягнень, звершень та здобутків! 

    Нехай Ваші прекрасні ідеали збагатяться вірою, любов’ю, теплом людських сердець.

    Від усього серця бажаємо Вам богатирського здоров’я, духовних і фізичних сил, терпіння, удачі, оптимізму.

    А ще бажаємо, щоб завжди поряд з Вами були ми – працьовита, віддана, випробувана в штормах славна команда, вихована Вами!

 

 

З великою гордістю ми хочемо розповісти людям про Ваш трудовий шлях, про Ваше життя, про Вашу мужність, завдяки якій ПАТ «ВЕПР» працює, і ми не залишились без роботи.

 

Володимир Іванович Пилипенко закінчив Запорізький машинобудівний інститут – за спеціальністю «інженер-автомобіліст», та Дніпропетровський університет – за спеціальністю «економіст».

 Закінчив аспірантуру та став кандидатом технічних наук. 

  Працювати, займатись «сродним трудом», як він висловлюється, Володимир Іванович почав ще з четвертого класу, влітку на колосках. Заробив гроші і з першої заробітної плати купив своїй мамі картину на день народження. 

  Кожного літа Володимир працював: разом з хлопцями вивантажував дерев’яними лопатами зерно з автомобілів, на залізниці працював путійцем,  щебінь вдовж колії вилами підгортав, а після дев’ятого класу отримав велику честь – стати помічником комбайнера.

  Володимир Іванович в десятому класі заочно закінчив підготовче відділення Харківського авіаційного інституту, і вже в шістнадцять років навчався в інституті та кожного літа трудився в студентських будівельних загонах. 

Працював інженером-випробовувачем Кременчуцького автомобільного заводу в експериментальному цеху, випробовуючи найновітніші розробки моделей. Але майже всі ті моделі, на жаль, не були потрібні країні…

  Він мріяв про свої. Боровся. Був головою Ради молодих спеціалістів автомобільного заводу, головою страйкому, організатором першого та другого з’їздів «Народного РУХу України за перебудову».

  Все, що доля після цього йому відвела, це площу: чагарники, невгіддя звалище, на яких він збудував колись процвітаюче підприємство «Техномаш». Там і розпочались розробки автомобілів-пікапів і житлових вагончиків, виготовлялись церковні бані і ковальські вироби. 

  Із 2002 року Володимир Іванович очолив Кременчуцьке АТП-15356, звідки і розпочався малосерійний випуск автомобілів сімейства «ВЕПР». Володимир Іванович є автором майже 50 винаходів, має десятки наукових праць, працює з студентами. 

Одночасно, як журналіст, має багато соціально-політичних публікацій на самі найгостріші теми, в тому числі про факти та ознаки  корупції  в країні і м. Кременчуці.

Нам прикро усвідомлювати те, що наш ювіляр повинен сьогодні  зустрічати свій День народження після 123-х судових засідань, які відбулися  за останні півтора роки, по надуманому звинуваченню Володимира Івановича, керівника нашого підприємства, в тому, чого він ніколи не  скоював…

       Сьогодні нашому ювіляру  інкримінується карна справа по самозахвату підприємством землі в далекому 1946 році (!); сьогодні наше  підприємство штрафується по розцінкам податкової: один місяць – по оренді, другий – по державному акту; інспекція сільського господарства штрафує за начебто зняття родючого ґрунту в 1946 році. Сьогодні прокуратура намагається покарати Володимира Івановича.  

Талановитому винахіднику і вченому Володимиру Івановичу Пилипенко неодноразово і наполегливо пропонували працювати в Німеччині  керівники німецьких підприємств, а також представники американського автомобілебудівного концерну.

Відмовився! 

Досконало володіючи майже всіма будівельними професіями, наш шановний ювіляр збудував власноруч не один будинок, посадив власноруч  не один сад…

Відмовився, бо не уявляв свого життя без Батьківщини, без рідної України. 

Бо тут його минуле…  на  Україні  живуть його батьки та родичі.

Бо тут минуле і майбутнє його родини: синів Андрія та Богдана, дочки Надії. Володимир Іванович – молодий дідусь! Він має трьох онучок: Оріанку, Марійку, Ангелінку і  внука Іванка.

Ще в студентські роки Володимир Іванович двічі був на концертах  Володимира Висоцького – його улюбленого поета, артиста,  співака. 

Він був у захваті  від стійкості душі  В. Висоцького проти самодурної тиранії, що правила країною.

Трудовий колектив ПАТ «ВЕПР», бажаючи Володимиру Івановичу стійкості після витриманих 123-х засідань суду, бажаючи йому вистояти та перемогти корупційні переслідування нашого підприємства, щиро вітає  його  піснею В. Висоцького «Идет охота на волков».

 

Полтавська обласна громадська організація «Право на захист»  та Комітет  захисту Конституційних прав громадян «Вибір» приєднуються до вітання!