Замість допомоги – штрафи?

Замість допомоги – штрафи?

У Чапаєвому Кобеляцького району проживає ціла ромська громада, яка за чисельністю становить близько чверті жителів цього депресивного села, де немає роботи, куди не ходить навіть автобус з райцентру, де немає ні дитсадка, ні школи, ні клубу, а магазин і той приватний підприємець погрожує закрити через постійне знеструмлення, через що псуються продукти  в холодильнику. Ці роми кілька років як переїхали із Закарпаття.

Коли Полтавський обласний медіа-клубу рамках проекту «Посилення правових можливостей ромських громад Полтавщини», підтриманого Міжнародним фондом «Відродження», надавав ромам юридичні консультації, з’ясувалося, що у них є проблеми з документами, що посвідчують особу. Приміром, у двох дітей, одній з яких цього року треба йти в школу, немає свідоцтва про народження, бо батьки втратили довідки з пологового будинку, а без неї органи ЗАГС свідоцтва про народження не виписують. Тобто, цих дітей ніби взагалі немає в Україні, бо на них немає жодного (!) документу.

Один літній циган має ще паспорт СРСР і через відсутність паспорта громадянина України не може оформити інвалідність, бо дуже хворіє. Кілька чоловік втратили паспорти й тепер мають проблеми. Ще кілька молодих ромів віком від 16 до 20 років взагалі ніколи не отримували українських паспортів і відповідно не можуть офіційно влаштуватися на роботу чи навчання.

Отримати дублікати довідок з Полтавського міського пологового бюудинку виявилося нескладно: відповіді на запити надійшли протягом тижня і тепер батьки можуть звернутися в райЗАГС, де їм видадуть свідоцтво про народдження дитини.

Складніша справа з поновленням паспортів. Я звернулася до керівника новоствореної Міграційної служби України в Полтавській області Сергія Шостака з проханням допомогти ромам з Чапаєвого поновити паспорти. Адже згідно з нормативними документами вони повинні поновлювати їх у тих РВВС, де свого часу й отримували. І діти мають отримувати перший паспорт у тому райвідділі, де зареєстровані батьки. Але роми живуть у такій бідності, що просто не мають коштів кілька разів з’їздити з Полтавщини на Закарпаття. Втім, все ж існує можливість робити це й у райвідділах за місцем реального проживання громадянина.

Я надала С.Шостаку список прізвищ ромів, які потребують допомоги в отриманні чи поновленні паспортів. Він їх записав і пропросив зателефонувати через три дні.

Але вже через два дні мені подзвонили цигани з Чапаєвого й розповіли, що до них приходив дільничний інспектор міліції й вів мову про те, що штрафуватиме за порушення паспортного режиму.

Сергій Шостак підтвердив, що це він дав таке доручення міліції, адже «зобов’язаний реагувати на інформацію про порушення закону й вживати заходів для його припинення». Більше того, сказав, що штрафуватиме циган щомісяця. Частіше закон не дозволяє.

Я запитала Сергія Борисовича, чи від накладення штрафу у чапаєвських ромів з’являться паспорти? Певно, що ні. Можна, звісно, поліпшити показники у звітності (оштрафовано стількох то), але ж, мабуть, завдання Міграційної служби не лише фіксувати порушення, а й реально допомогти людям їх усунути…

                                                                                             Людмила Кучеренко