Глобинський осередок

Ніна Дашко: За чисте довкілля ! Ні "Ferrexpo"

17 Червень 2013

Глобинський осередок Всеукраїнського Комітету оборони прав людини щиро вдячний за підтримку нашої громадської організації в минулому. Сьогодні ми розпочали роботу по донесенню інформації до міжнародних організацій, які проводили розслідування на екологічну тему.
Ми слідкуємо за кампанією з питань права власності на землю «Моя земля – Моє право» в рамках проекту Агроінвест.

Сьогодні ми звертаємось до Вас за порадою, як зупинити екологічну катастрофу в Кременчуцькому промисловому регіоні…
Без землі та житла можуть залишитися понад 14 тисяч жителів Кременчуцького району. Ними жертвують на користь Біланівського ГЗК, під кар’єри якого депутати планують віддати 18 тисяч гектарів родючих полтавських земель.
Що робити? Треба повідомляти всі міжнародні екологічні організації, адже на рівні району, області та і навіть держави питання екологічного лиха не вирішується…
Місцева газета «ТелеграфЪ» із 2010 року висвітлює проблему будівництва у Кременчуцькому районі Біланівського гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК). Четвертий рік пишуть про ризики екологічної катастрофи, про які попереджають науковці та галузеві експерти. Тому нескладно відстежити, як радикально змінилося ставлення районних посадовців до проблеми збереження природних ресурсів регіону. Ще рік тому вони бачили і визнавали усі ризики, пов’язані зі створенням гірничо-рудного комплексу в районі (Полтавський ГЗК, Єристівський ГЗК, Біланівський ГЗК, металургійний комбінат «Ворскла Сталь», ТОВ «Кременчуцька Когенераційна компанія»). Наразі ж кажуть «може, пронесе» і виносять «Схему планування…», яка передбачає розвиток гірничо-рудного комплексу, на затвердження.
“Кременчуцький Телеграф” від 16 березня 2013 року, №11.
2011 рік
Розробники «Схеми планування території Кременчуцького району» у Пояснювальній записці*, в розділі «Екологія надрокористування», вказують: «Оскільки він (ставок-випаровувач Кременчуцького НПЗ, ред.) збудований з технологічними порушеннями, не забезпечує природного очищення стоків, а дно його є джерелом фільтрації, в результаті забрудненими є 100 кв. км. прилеглої території. В подальшому при розробці Біланівського родовища вони (стоки, ред.) перетікатимуть в кар’єр. Виходить, що спільне функціонування ставка-накопичувача і Біланівського кар’єру неможливе». У розділі «Основні екологічні проблеми» розробники зазначають: «До негативних проблем загальнодержавного значення відносяться: п.6. Неможливість використання ставка-накопичувача Кременчуцького нафтопереробного заводу після початку розробки Біланівського кар’єру, що приведе до неможливості розробки кар’єру або функціонування Кременчуцького НПЗ»

2012 рік
24.01.2012 року голова Кременчуцької райдержадміністрації пан Нагорний пише розробникам лист № 1-14/28 з вимогою «розробку схеми розвитку гірничо-рудного промислового району вести з урахуванням рішень, закладених у «Схемі планування території Кременчуцького району», а саме: ліквідація ставка-випаровувача промислового майданчика АТ «Укртатнафта»
03.03.2012 року головний архітектор Кременчуцького району пан Чернишов дає «Телеграфу» такий коментар:
– Ми висунули замовнику перелік зауважень. Так, ми наполягаємо, щоб «Схема розвитку гірничо-рудного промислового району по освоєнню залізорудних копалин» розроблялася з урахуванням необхідності ліквідації ставка-випаровувача АТ «Укртатнафта». А це дуже дорогий, просто непідйомний проект, Біланівський ГЗК його навряд чи підніме.

2013 рік
07.03.2013 року АТ «Укртатнафта» організує прес-конференцію і головний спеціаліст з охорони навколишнього середовища пан Бєсєдін заявляє:
– Белановский карьер развернет фильтрацию из пруда-испарителя в сторону карьера. Если начнется выработка карьера, фильтрация увеличится до одной тысячи кубометров в сутки. В офіційному прес-релізі «Укртатнафти» зазначено: «расположение карьера Белановского ГОКа в непосредственной близости от пруда-испарителя ПАО «Укртатнафта» приведет к ухудшению экологической обстановки в данном регионе».13.03.2013 року «Схему планування території Кременчуцького району» виносять на затвердження Кременчуцької райради.
Незважаючи на те, що проблема ліквідації ставка-випаровувача «Укртатнафти» не вирішена, розробники не вказали способу її реалізації, а компанії Ferrexpo (власник Біланівського ГЗК) та «Укртатнафта» не домовились, хто і за які кошти ліквідуватиме ставок перш, ніж він зруйнується та забруднить територію району.
Сумна історія про нещасливе телятко
Борька симпатичне телятко, мешканець села Бондарі Кременчуцького району зацікавив нас як феномен районного масштабу. Здавалося б, живе скотинка у селі, пасеться на травичці, навколо – пасторальна природа і суцільна ідилія. Та от проблема – Борька за своє життя жодного разу води з криниці, або ставка, або потічка не попив – господиня за цим завжди слідкувала. Бо хотіла, щоб Борька ріс і набирав вагу, а не сконав передчасно від цирозу печінки. Тому і води з природних джерел телятку не давали, бо воду у Бондарях вже 30 років пити не можна ані людині, ані скотині – вода забруднена фенольними стоками ставка-випаровувача «Укртатнафти», розташованого неподалік від Бондарів.
Це – наочний приклад незворотності екологічних катастроф. Їх неможливо виправити. Свого часу ставок-випаровувач був збудований з порушеннями, через що високотоксичні фенольні стоки та нафтропродукти потрапляли у підземні водоносні горизонти. Вода в межах Бондарів стала непридатною для вживання, а «Укртатнафта» почала щотижня возити питну воду селянам. Наразі «Укртатнафта» провела купу поліпшень, посилила дно ставка, все це коштувало чимало грошей. Тобто, заходи екологічної реабілітації проведені, забруднення обмежене. Та вода у Бондарях все одно «мертва» – і залишатиметься такою завжди, бо екологічні катастрофи не мають «зворотньої сили». Наразі це сталося в Бондарях. Що робитимемо, коли це пошириться на значну площу Кременчуцького району? Розігруватимемо кременчуцький варіант старої казки про сестричку Альонушку та братика Іванушку – «не пий, Івасику, водички, бо станеш не просто козенятком, а мертвим козлом».
Прощавай, Псел!
Мешканців Кременчука та Кременчуцького району надзвичайно хвилює подальша доля загальної улюблениці – ріки Псел. Це традиційне місце відпочинку кременчужан, тут розташована більшість дитячих таборів відпочинку та баз відпочинку промислових підприємств. Чимало кременчужан мають дачні садиби поблизу Псла. Що ж очікує Псел?
У Пояснювальній записці*, в розділі «Екологія надрокористування», розробники зазначають: «Негативного впливу в результаті передбачених об’ємів надрокористування зазнає існуюча зона відпочинку на р. Псел, оскільки розвідані запаси залізних руд тягнуться вздовж ріки на відстані біля 6 км. Можливе обміління ріки в результаті дренування кар’єрами, забрудненість тощо». У розділі «Основні екологічні проблеми» розробники вказують: «До негативних проблем регіонального значення відносяться: п.4 Загроза існуючій зоні відпочинку вздовж р. Псел».
К бісу чорноземи!
Коли щирі українці хочуть когось розчулити, вони розповідають про калину, соловейка і родючі полтавські землі. Землі таки справді родючі. На жаль, ми їх втрачаємо. Для мешканців Кременчуцького району та кременчужан-дачників, що вирощують власні помідори, новини сумні – родючої землі в районі поменшає одразу після прийняття «Схеми планування території Кременчуцького району». Бо «Схема…» передбачає пріоритетний розвиток гірничо-видобувної промисловості, під кар’єри, відвали і хвостосховища якої потраплять не лише солончаки, а й родючі грунти.
Проектувальники у Пояснювальній записці*, в розділі «Земельні ресурси» зазначають: «Одним з найбільших природних ресурсів Кременчуцького району є земля. Вміст гумусу в грунтах досить високий та в середньому коливається в межах 2,5-4% (середній показник по Україні – 3,2%). Значна частина території району із-за наявності в ньому гірничо-промислового комплексу (кар’єрних виробок, відвалів, шламовідстійників тощо) відноситься до території з відсутнім або порушеним грунтовим покривом і на даному етапі характеризується обмеженим використанням земельних ресурсів… Сільськогосподарське освоєння території становить 68%, а розораність сільгоспугідь – 74% – є високою та значно перевищує середній рівень по країні. Проблемою в області є деградація грунтів, зміна їх якісного стану та зменшення площ грунтового покриву в результаті природних та техногенних впливів».
В розділі «Екологія надрокористування» зазначено: «Однією з проблем є… виведення із сільськогосподарського обороту великих територій родючих земель з подальшим перетворенням їх у кар’єрні виробки, які будуть на значний час непридатні для господарського використання та потребуватимуть значних фінансових затрат для їх реабілітації. Такі тенденції не відповідають діючим нормативним документам в питанні оптимізації використання території, та не передбачались Генеральною схемою планування території України».
Таким чином маємо купу невирішених проблем зі ставком-випаровувачем, рікою Псел та родючими землями району. Чому ж чиновники кременчуцької райдержадміністрації та депутати райради закрили на них очі? Адже ще рік тому вони проблеми бачили та опиралися їм. Що змінилося?
*Пояснювальна записка «Схема планування території Кременчуцького району Полтавської області», Київ-2011р., державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю. М. Білоконя. Матеріали Пояснювальної записки використані відповідно зі ст. 50 Конституції України (кожному гарантоване право вільного доступу до інформації про стан довкілля, а також право на її поширення); ст. 29 ЗУ «Про інформацію» (інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу); та ст. 11 ЗУ «Про доступ до публічної інформації».
Нагадаємо, 13 березня біля Кременчуцької райдержадміністрації люди протестували проти прийняття “Схеми планування території Кременчуцького району”, в якій передбачено будівництво Біланівського ГЗК – вже третього в районі. Мітингувальники увірвалися на сесійне засідання. Як результат – питання виключили з порядку денного сесії райради.

11 июня в пятом корпусе КГУ имени Остроградского состоялось мероприятие, которое планировалось как научная конференция, однако фактически состоялось заседание инициативной группы или тематический вечер, основной темой которого стала экологическая безопасность на фоне строящегося нового горно-обогатительного комбината.
На это мероприятие были приглашены учёные, депутаты, общественные деятели, студенты, фермеры, жители Кременчуга и представители кременчугских СМИ. От городской власти, к сожалению, никого не было. По плану инициаторов заседания собравшиеся должны были чинно слушать выступления учёных и депутатов на заданную тему, однако вскоре мероприятие превратилось в настоящие дебаты с поминутными репликами из зала, вопросами и даже грубыми требованиями покинуть трибуну.
Атмосфера в зале царила очень напряжённая, что неудивительно, ведь обсуждаемая тема настолько злободневная, что некоторые активисты просто не могли сдержать своих эмоций, расплёскивая негативную энергию.
Речь шла о последствиях функционирования в нашем регионе Белановского ГОКа. Экологи, химики, юристы и экономисты делились с присутствующими результатами своих научных исследований, и то, что они рассказывали, повергало собравшихся в ужас, не смотря на то, что все кременчужане и до этого были знакомы с непривлекательной перспективой «развития Кременчугского района».
Декан факультета естественных наук КГУ им. Остроградского Владимир Шмандий напомнил кременчужанам о том, что в нашем регионе существуют два огромных предприятия, которые являются причиной загрязнения окружающей среды. Это Кременчугский нефтеперерабатывающий завод и Полтавский горно-обогатительный комбинат. Вместе они создают картину экстремальной экологической обстановки. «Прежде, чем строить новое производство по разработке полезных ископаемых, должна быть проведена серьёзная экологическая экспертиза, – подчёркивает Владимир Михайлович, – наше учреждение имеет возможность проводить научные исследования по определению экологической безопасности региона, однако все подобные исследования, почему-то, заказываются Харьковскому Институту экологических проблем. В нашем университете имеется достаточное количество докторов наук и кандидатов на учёную степень по соответствующим специальностям, но нам такую работу не предлагают. Причина ясна – мы ведь патриоты своего края, поэтому наши исследования будут по-настоящему точными, отражающими истинную картину происходящего».
Собрав вместе все исследования учёных, касающиеся проблемы экологии нашего региона, можно со всех сторон рассмотреть живописную картину перспективы развития Кременчугского района. Об экологической стороне этого вопроса собравшимся поведала кандидат технических наук Татьяна Козловская. К ее мнению нужно прислушаться. Как она права: ситуция грустная,говорит она., и это правда.Токсичность питьевой воды, во 100 крат превышает ГОСТы.Пары фенола, которые исходят от пруда испарителя , крайне опасны. Железная руда ВСЕГДА содержит в своем составе єлементы урана. Оценивать последствия симбиоза НПЗ и БВК очень страшно!!!!!! В результате, произойдет эфект суммации: одно ядовитое вещество будет усиливать другое…Метод биотестирования питьевой воды показал страшные результаты.
Молодь проти екологічної катастрофи.
Посмотреть на строительство Белановского ГОКа с точки зрения экономики присутствующим помог преподаватель Кременчугского института Днепропетровского университета экономики и права Алексей Перваков. Он подробно описал последствия остановки Кременчугского нефтеперерабатывающего завода в результате исчезновения пруда-испарителя. Он считает, что это станет причиной полного развала экономики Кременчуга. Выступление Первакова, явно подневольное как он вынужден был «петь» деферамбы» НПЗ. Правозащитник Нина Дашко , остановила его и сказала то что говорят и думают простые люди!!!
Фермер и депутат Полтавского областного совета Иван Панасенко, выступая с трибуны заседания, призывал народ не прятаться и не отворачиваться от общей проблемы, а объединяться ради борьбы с общим врагом. «Схема развития Кременчугского района – подлая, бесперспективная и безответственная» – заявил Иван Панасенко. Затем он призвал собравшихся к борьбе не только с ГОКом, но и с Нефтехимиком и его прудом-испарителем, со Сталелитейным заводом и его вредными отходами, а также с городской свалкой, разросшейся до небывалых размеров. Его выступление было поддержано громом аплодисментов. Не скрою, мне приятно слышать и видеть, что не все депутаты запроданцы! Приятно. Молодец, Иван Панасенко, так держать! Время такое наступило продажное, зажрались все начальники. Он как и прежде : бодр , честен, принципиален. Воистину аграрий!!!!! И.Панасенко не позволит изнасиловать матушку -землю! Искренне радуюсь тому, что заслуженный руководитель, дважды возглавляемый Кременчугский район отстаивает город и район от надвигающегося экологического бедствия. Имею честь знать лично этого человека! ГЛЫБА!!!!! Панасенко добрий господар , гарний керівник, чесна людина!. За його керівництва працювалося легко і спокійно. (((не те що зараз…не второпаємо що і хто від нас хоче. Дякуючи Богові І.Панасенко з нами, значить буде толк, бо І.Я. слова на вітер не кидає.Ганьба ворогам народу! Ні біланівському ГОКу!
Юридическую оценку происходящему дал юрист – депутат Автозаводского райсовета Олег Савченко. Его выступление мы также опубликуем в полном объёме.
Последним выступил Сергей Каплин – народный депутат от Полтавы, по своей инициативе взявшийся помогать кременчужанам в их борьбе за своё место под солнцем.
Суть его выступления – борьба. Он призвал население Кременчуга к сплочённым организованным действиям, направленным на противодействие. «Если кременчужане и жители Кременчугского района объединятся, то к ним на переговоры явится Константин Жеваго и выслушает их требования, – уверен Сергей Николаевич. – В Ирландии строили нечто подобное, однако сумма инвестиций в социальную инфраструктуру достигала 500 миллионов евро. Нам же предлагают построить несколько непонятных объектов». «Полтавщина – лакомый кусок, это очень богатая земля и её богатствами многие хотят завладеть, – продолжает Каплин, – Если мы будем и дальше позволять грабить нас, то мы сами признаемся в том, что мы – рабы и быдло, что у нас можно отнимать земли, полезные ископаемые и делать с нами всё, что угодно».
Сергей Каплин заметил кременчужанам, что их борьба против строительства ГОКа не организована, намекнув на то, что всё приходится делать ему самому: «Я собрал 40 тысяч подписей, благодаря чему этот вопрос будет рассматриваться в Верховном совете, однако это только начало борьбы. Кременчуг должен быть готов к тому, чтобы вывести 100 тысяч людей на всеобщий митинг протеста. Всё это нужно чётко спланировать».
В своём выступлении Сергей Каплин официально обратился к кременчугской городской власти со словами: «Не взирая на все эти коррупционные скандалы, не смотря на то, что избиратели фактически были обмануты и мэром города, и народным депутатом от Кременчуга, вы должны помочь жителям региона. Вы обязаны дать возможность провести общественные слушания в каждом дворе на тему строительства нового ГОКа. Городская власть должна стать посредником между народом и теми людьми, которые оплачивают разработку месторождения, ведь они не знают о том противостоянии, что здесь происходит. От них скрывают всю правду».
Далее Каплин предложил такую схему действия. Сначала создать штаб, затем от его имени обратиться к мэру Кременчуга, народному депутату Шаповалову и губернатору Полтавщины Александру Удовиченко с требованием дать возможность пообщаться с гражданами. Такие общественные слушания должны состояться в каждом микрорайоне Кременчуга, Комсомольска, а также Кременчугского и Глобинского района.
«Константин Жеваго рассчитывает оцепить всю Полтавскую область колючей проволокой, потому, что это необыкновенно богатая земля, населённая покорным народом. Мы должны исправить это и доказать, что с населением Полтавщины нужно считаться. А власть на самом деле очень боится большого скопления народа, и мы можем влиять на них с помощью масштабных акций протеста».
На этой активной и боевой ноте официальная часть заседания была закончена, однако горячие споры не стихали ещё очень долго.
Глобинський осередок Всеукраїнського Комітету оборони прав людини прохає розглянути наше звернення і надати пораду, а можливо і підключитись до цієї теми, адже екологічна катастрофа в Кременчуцькому промисловому регіоні задіває інтереси майже всих центральних областей України.