Європейці все більше цінують комфорт і швидкість громадського транспорту

Європейські стандарти Без коментарiв

Коли буваєш за кордоном, мимоволі порівнюєш: як у нас і як у них. І розумієш, наскільки Україні потрібно не лише будувати якісні дороги, а й вдосконалювати систему громадського транспорту. 

Нещодавно у польському місті Ополе довелося користуватися громадським автобусом. На зупинці – розклад руху. Скажете, що і в нас розписи іноді висять, але у нас часто написане і реальність – дві великі різниці, як кажуть в Одесі. У Польщі ж (та й в інших країнах Європи) громадський транспорт курсує чітко за графіком. Немає давки, бо відповідно до європейських стандартівпасажири повинні сидіти, а не стояти.

На світловому табло у салоні висвічуються назви початкової та кінцевої зупинки маршруту та найближчої зупинки. Перед зупинкою з динаміка в салоні звучить оголошення про наступну зупинку, нагадування про необхідність поступатися місцями літнім людям. Коли автобус зупиняється, то із зовнішнього динаміка для пасажирів, котрі знаходяться на зупинці, лунає номер маршруту і його кінцеві зупинки, що зручно для очікуючих і особливо слабозорих людей.

Великі європейські міста набагато краще справляються з проблемами, що ще гостро стоять перед українськими мегаполісами – неефективна транспортна інфрастуктура, затори, велика загазованість.

У Варшаві, Відні, Парижі біля станцій метро споруджені великі автостоянки, куди мешканці передмість приїздять своїми авто, а потім пересаджуються на громадський транспорт і їдуть на роботу: і швидше, і центр не переобтяжений сотнями тисяч машин, і для екології краще.

Саме гарна робота громадського транспорту спонукає європейців рідше використовувати приватні машини для пересування по місту і пересідати на громадський транспорт чи на велосипеди, для чого створені всі умови. Наприклад, у старій, історичній частині  Будапешту, де вулиці відносно вузькі, велосипедні доріжки влаштовані на тротуарі й викладені іншим кольором плитки.

У Відні нам розповіли, що корки в місті зникли, коли мешканці з автівок пересіли на трамваї, автобуси, метро й троллейбуси. Щоб зробити громадський  транспорт популярним, мерія спростила процедуру купівлі квитків. Немає окремих квитків на трамвай, автобус чи метро. Купуєш єдний проїзний  хоч на цілий рік – і користуєшся будь-якими видами транспорту, це коштує всього 1 євро на день! Можна купитий завантажити проїзний прямо в свій iPhone. Графік руху можна знайти в Інтернеті, що дає змогу виробити найзручніший варіант маршруту. Як правило, перевезенням людей опікуються великі державні транспортні компанії.

Друге, що стимулює любов віденців до громадського транспорту – це те, що на усіх зупинках є табло з розкладом і зворотним відліком часу – можно бачити, коли прибуде трамвай і легко спланувати час свого прибуття впункт призначення. Бо це незручно, якщо не знаєш, коли приїде твій автобус, і чи приїде взагалі. Українцям про такий сервіс від сучасних технологій можна тільки мріяти. Усередині громадський транспорт оснащений кондиціонерами, які охолоджують повітря літом і підігрівають взимку. Сидіння й поручні теж підігріваються.

Ну і відповідно до правил дорожного руху громадський транспорт має пріоритет, окремі смуги в багатьох місцях, що дозволяє автобусам и тролейбусам рухатися швидше, ніж машинам.

До речі, зараз у Відні розпочали будівництво новогомікрорайону, там ще навіть немає будинків, але туди вже прокладають лінію метро. У нас, на жаль, все з точністю до навпаки і приклад київської Троєщини, жителі якої кілька десятиліть  мали проблему, щоб добратися на роботу, а потім додому, є типово-показовим.

Мери великих українських міст бувають у своїх закордонних колег і поступово переймають їхній досвід розвантаження центру: платні дороги та вулиці з одностроннім рухом, пішохідні зони, обмеження швидкості руху, підземні паркінги, великі штрафи за порушення правил паркування. Разом з функціонуванням просторого, зручного, екологічного й чимраз швидшого громадського транспорту це дає відчутний результат. Наприклад, у Хельсинкі вперше за останні 50 років автобуси, трамваї та потяги перевезли більше пасажирів, ніж приватні автомобілі.

Європа робить акцент на новаціях та екології. Наприклад, у бельгійському місті  Льєж вже декілька років курсують малозабруднюючі автобуси-гібриди – з електричними та звичайними двигунами та трамваї на сонячних батареях.

Пасажирів заохочують і економічно. Зокрема, у німецькому Бремені пасажирам пропонують спеціальний квиток Bob, і чим частіше ви ним користуєтеся, тим дешевшим стає ваш проїзд.

З країни в країни ми переїздили вночі, а вдень наш 55-містний Neoplan 9 годин мав стояти на стоянці. І навіть на 10 хвилин раніше наші водії-українці не погоджувалися рушити, адже на їхніх персональних дисках відображалося все: і час руху, і швидкість руху, і час стоянки. Якщо їх зупинить поліція й виявить порушення, то великий штраф просто зведе нанівець їхній заробіток. А тільки спробуєш натякнути на хабар французькому чи німецькому поліцейському, одразу ж опинишся у відділку, а може, й у тюрмі. Та й культура водіїв у Європі вища, ніж у наших.

Ось чому в Європі набагато менша аварійність і травматизм на дорогах, а наші водії там дуже дисципліновані й законослухняні.  

                                                                                                              Яна Калашник

 

Матеріал підготовлений за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

 

Поділитися записом:

Вам також може сподобатись...

Comments:

Події